Передбачається, що суперкар-чи не ідеальне творіння інженерного генія. Кожну деталь автомобіля доводять практично до досконалості, а над зовнішнім виглядом працюють професійні дизайнери і художники. Здавалося б, що ж може піти не так. Проте в цілому ряді випадків виходило саме» не те”: у суперкара то конструкція підкачає, то особою він не вийде.
Дивно, але цей суперкар випускався цілих вісім років, з 1985 по 1993 рік. Його автор-бізнесмен уорен мослер, який вирішив випустити власний спортивний автомобіль, розбагатівши на спекуляціях цінними паперами. З одного боку, вельми дивно, що суперкар з такою непрезентабельною зовнішністю взагалі користувався попитом, тим більше за такі гроші: коштував він у той час неймовірні 50 000 доларів, а всього зібрали близько сотні машин.
З іншого боку, його майбутнім власникам діставався вкрай цікавий автомобіль. Він володів середньомоторним компонуванням (як і належить істинному спорткару), оснащувався чотирициліндровим крайслерівським 2,2-літровим двигуном потужністю 204 кінські сили і 5-ступінчастою механікою. До» сотні ” він розганявся за 5 секунд, а максимальна швидкість становила 220 км/ч.
Подивитися в ньому було на що: монокок з композиту на основі вуглеволокна, кевларові кузовні панелі, кондиціонер, електропідйомники, регулювання крісел і шкіряна оббивка. Правда, салон виявився надто вже мінімалістичним для екстрадорогого автомобіля.
Mitsuoka orochi
Це дуже суперечлива машина, яка називається власними творцями суперкаром. Сама японська компанія mitsuoka працює давно, ще з кінця 1960-х років, а займається вона складанням автомобілів з готових вузлів і агрегатів. Є у неї і родзинка-дизайнери зі своєрідним баченням прекрасного, вони втілюють в життя оригінальні ідеї, за які в іншій країні вони з великою часткою ймовірності позбулися б роботи.
У представленому автомобілі вони постаралися втілити образ міфологічного дракона ямата-но ороті, створивши суперкар з зубастим обличчям.
Під капотом цього купе знаходиться тойотівський 3,3-літровий двигун 3mz-fe потужністю 233 кінські сили, що працює з п’ятиступінчастим автоматом. У 2001 році широкій публіці представили концепт, а в 2003 році з майже незмінним зовнішнім виглядом його запустили в серійне виробництво, чимало шокувавши автолюбителів. Всього було заплановано 400 примірників. Першу партію усміхненого чотириокого автомобіля розкупили миттєво, незважаючи на солідний цінник в 90 тисяч доларів. Наступні випускали вже по 100 тисяч, а прощальні 5 примірників – по 124 тисячі доларів.
Jaguar xj 220
Фактично автором цього суперкара є джим рендл, технічний директор jaguar cars. Ідея про його створення з’явилася рівно в той момент, коли дізнався про існування проекту porsche 959, повнопривідного спорткара. За задумом автора проекту, трековий автомобіль, перероблений для їзди по дорогах загального користування, повинен був поєднувати в собі характерні потужність і динаміку з комфортом водіння.
Представлений в 1988 році прототип був заснований на полегшеному шасі з алюмінієвого сплаву і оснащувався 12-циліндровим двигуном від tom walkinshaw racing потужністю 520 кінських сил і об’ємом 6,2 літра. Додатково на повнопривідний суперкар планувалося поставити двері гільйотинного типу, що сильно зацікавило автолюбителів.
Для всіх, хто з нетерпінням чекав jaguar xj 220, перший суперкар від цього виробника, вихід серійної версії став повним розчаруванням. З’явився в 1991 році автомобіль разюче відрізнявся від прототипу. Замість очікуваного двигуна встановили бітурбований v6 об’ємом 3,5 літра, розігнаний до 542 кінських сил, повного приводу не було, як і гільйотинних дверей. Спроба заощадити не вдалася: ніхто не захотів платити космічні 413 тисяч фунтів стерлінгів за «урізану версію».
Цей дуже дивний гібрид народився з співпраці mclaren і mercedes-benz в 2003 році. Звичайно, у двох іменитих виробників були свої мотиви для початку подібного співробітництва, але воно було організовано не дуже добре. Найгіршим була відсутність взаєморозуміння в технічній реалізації, кожен намагався просунути виключно свої ідеї, а прийняті ними компроміси не пішли на користь проекту.
Автомобіль отримав вельми спірний дизайн. Він був заснований на моделі mercedes-benz 300slr випуску 1955 року. Її переробили з урахуванням сучасних тенденцій, але генетичні корені занадто явно кидаються в очі. У автомобіля передня частина виявилася надзвичайно довгою, а бічні панелі прикрасили дивними на вигляд аеродинамічними «зябрами». Все це разом зі здвоєною головною оптикою створює дуже неоднозначне враження.
Не менш важливими виявилися і динамічні характеристики, вірніше, їх недостатньо високий рівень. У чималому ступені на і х зниження вплинула маса автомобіля-цілих 1693 кілограми. З встановленим під капотом двигуном об’ємом 5,5 літра і потужністю 626 кінських сил максимальна швидкість склала 344 км/год, а до 100 км/год він розганявся за 3,8 секунди. Машини з аналогічними динамічними характеристиками в модельному ряду mercedes-benz коштували дещо набагато дешевше.
